Музика, що лікує серця

Музика супроводжує людство від перших ритмів давніх племен до величних симфоній у світових залах. Її сила — у гармонії звуків і ритмів, зрозумілих кожному та кожній, незалежно від мови чи культури. Вона торкається найглибших емоцій, здатна заспокоїти, надихнути й відновити внутрішню рівновагу. Сьогодні універсальна мова музики особливо важлива для тих, хто шукає психологічну підтримку у реаліях війни.

У Запоріжжі розквітає проєкт «Мелодія душі» — ніжний і глибокий напрям роботи Мобільного центру емоційного та психологічного відновлення. Його створено для мешканців і мешканок Якимівської громади, яка з перших днів повномасштабного вторгнення опинилася в окупації, а нині змушена жити в переміщенні, далеко від рідного дому.

Цей центр — не просто простір підтримки. Це місце, де біль трансформується у творчість, а тиша — у музику зцілення. Тут застосовують різноманітні методики: від хібукі-терапії — обіймів через м’яку іграшку, до бісероплетіння, що повертає відчуття контролю та краси. Та особливою перлиною стала музикотерапія — як голос душі, що вміє промовляти те, що словами не сказати. Вона стала одним із найдієвіших способів повернення до себе.

Ідея народилася в межах роботи групи з громадської безпеки та відновлення Якимівської громади Запорізької області. Її підхопила ініціативна група, а втілила команда небайдужих, які щиро відгукуються на потреби внутрішньо переміщених осіб і громади. Це люди, що не просто працюють — вони творять простір, де кожна душа має право на відновлення, на спокій, на музику життя.

«Ще у III ст. до н.е. у Парф’янському царстві існував музично-медичний центр, де лікували від туги й душевних переживань. Так само і нині музика допомагає нам подолати біль і травми», — наголошує команда проєкту.

Заняття музикою знижують рівень стресу й тривожності, покращують настрій і сон, розвивають пам’ять, увагу та комунікативні навички. Вони відкривають простір для самовираження там, де слова безсилі. 

Викладач музики — Валерій Михайлович Водоп’янов, директор Якимівської мистецької школи, який працює з дітьми ще з 1988 року, після окупації своєї громади переїхав до Запоріжжя і продовжив навчати дітей та дорослих. Завдяки його чуйності та професіоналізму учні та учениці із задоволенням відвідують заняття й досягають помітних успіхів.

«Заняття під керівництвом Валерія Михайловича допомагають людям занурюватись в музику настільки, що вони відволікаються від зовнішніх хвилювань. Учасники, як діти, так і дорослі, дуже задоволені заняттями і ніхто не відмовився відвідувати їх», — розповідає пані Інна, керівниця мобільного центру та учасниця команди проєкту.

Для занять музикою закуплено сучасне обладнання: акустичну систему, синтезатор Yamaha, мікрофони, мікшерний пульт, електроакустичну гітару, ручні перкусії та інші інструменти. 

Заняття безкоштовні для всіх бажаючих. До них залучені люди різного віку: від дітей, які вперше торкаються інструментів, до підлітків і дорослих.

За час роботи було проведено понад 100 терапевтичних сесій, у яких взяли участь понад 40 осіб — серед них діти, підлітки, люди старшого віку та дорослі, що представляють різні професії, але об’єднані силою музики. Заняття сприяли зменшенню відчуття ізоляції, розкриттю творчого потенціалу та формуванню теплої, дружньої спільноти.

Серед учасників проєкту — переселенець Олексій. У Запоріжжі він випадково зустрів свого колишнього викладача музики і завдяки «Мелодії душі» знову зміг безкоштовно навчатися.
«Цей проєкт повернув мені не лише музику, а й відчуття зв’язку з рідним містом і людьми, які мене розуміють. Тепер я знаю: навіть далеко від дому я можу розвиватися та рухатися вперед», — ділиться він.

Не менш показова історія Олени, яка давно мріяла навчитися грати на фортепіано. У центрі вона здійснила цю мрію й відчула терапевтичну силу музики.
«Коли граю, я ніби вивільняю всю зайву енергію, а  погані думки йдуть геть. Це справжня терапія», — розповідає жінка.

Мобільний центр проводить уроки як в актовому залі Вознесенівської адміністрації, де розміщене основне обладнання, так і в спеціально відремонтованій кімнаті в укритті, куди переноситься портативна апаратура. У планах команди — облаштувати ще одне приміщення в укритті для постійного зберігання всіх інструментів. 

Проєкт реалізується ГО «Всупереч усьому» за технічного адміністрування ГО «Взаємодія - Плюс» за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та фінансової підтримки Європейського Союзу (ЄС), наданого в межах флагманського партнерства ПРООН та ЄС «EU4Recovery – Розширення можливостей громад в Україні». Його робота триває: внутрішньо переміщені особи й місцеві мешканці об’єднуються, знаходять емоційну підтримку, розвивають творчість і разом долають виклики воєнного сьогодення.

Цей матеріал є частиною циклу «Щоденник спільних дій». Це збірка історій, які розповідають про те, як громади згуртовуються перед викликами, знаходять сили в єдності та перетворюють труднощі на можливості. У центрі цих трансформацій — робочі групи з громадської безпеки та відновлення підтримувані ПРООН в Україні. Вони стали інклюзивними майданчиками для діалогу та співпраці, а реалізовані ініціативи — прикладами того, як громадяни беруть активну участь у відновленні та розвитку. Ці зусилля активно підтримуються ПРООН в Україні спільно з міжнародними партнерами, щоб громади могли адаптуватися, відновлюватися та впевнено рухатися вперед.

ФОТО Дмитро Смольєнко