Спорт рівних можливостей

Чи може гра без слів, у якій не потрібно бігати чи стрибати, змінити ставлення до себе, інших і до самої ідеї справедливості? Так, якщо це боча.

Боча — паралімпійський вид спорту з глибоким корінням в античних іграх, який у сучасному вигляді з’явився в Скандинавії у 1970-х роках. Спочатку гру створили для людей з дитячим церебральним паралічем (ДЦП), а вже в 1984 році вона стала частиною Паралімпійських ігор. Сьогодні боча — один із найдоступніших видів спорту у світі.

Правила прості: гравці кидають м’ячі червоного або синього кольору, намагаючись наблизити їх до білого м’яча — «джека».

Цей спорт доступний навіть тим, хто може рухати лише однією частиною тіла. Для людей з інвалідністю боча — це більше, ніж гра. Це шлях до спілкування, нових знайомств, почуття успіху й самореалізації. Вона відкриває нові горизонти — від подорожей і спортивних досягнень до зміни ставлення до самого себе.

У Європі майданчики для гри у боча — звична частина міського простору. В Україні ж цей спорт лише набирає обертів. Один із таких майданчиків нещодавно з’явився у Тернівському міському парку культури та відпочинку.

Все почалося з ініціативи Івана Мельника — професійного гравця, чемпіона області та України, який займається бочею з 2016 року. У 2017-му Іван переїхав з Львівщини на у Тернівку Дніпропетровської області, де зіткнувся з тим, що немає залів, пристосованих для людей з інвалідністю. Його команда в Тернівці, що налічує понад 20 учасників та учасниць, роками тренувалась у холі театру чи просто неба, на брезенті. І при цьому регулярно брала участь в змаганнях— від місцевих до всеукраїнських.

Поява майданчика стала результатом тривалої та спільної роботи громади й місцевої влади над розвитком безбар’єрного середовища.  Ідея була підтримана та удосконалена в межах діяльності робочої групи з громадської безпеки та відновлення Тернівської громади в Дніпропетровській області, а сам проєкт імплементований ініціативною групою, яка об’єднала активістів, спортсменів, представників влади та небайдужих мешканців громади. Ще до початку будівництва в місті провели опитування серед молоді, яке показало, що одна з головних проблем у громаді — це низький рівень доступності публічного простору. Це і стало поштовхом до подальших дій: громадські активісти взяли участь у серії тренінгів про права людини, організованому в межах флагманського партнерства Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Європейського Союзу (ЄС) «EU4Recovery – Розширення можливостей громад в Україні». У такий спосіб громада почала формувати власну спроможність вирішувати проблеми

Наступним кроком стало впровадження ініціативи «Спорт рівних можливостей» спільної ініціативи ГО «ТМГО "Окрилені надією"» та Агенції сталого розвитку міста Тернівка. Завдяки технічному адміністрування ГО «Взаємодія Плюс» за сприяння ПРООН в Україні та за фінансової підтримки ЄС в центральному міському парку було залито бетонну основу майданчика розміром 7×13 метрів — поруч із волейбольним полем і тренажерами, пристосованими для людей з інвалідністю.

Таким чином у місті з’явився спільний простір, де можуть зустрічатися й взаємодіяти дуже різні люди. Часто до тренувань долучаються охочі мешканці та мешканки, зокрема молодь та внутрішньо переміщені особи. Відкрите розташування майданчика у центрі міста створює умови для залучення нових учасників та учасниць — навіть тих, хто раніше не вважав спорт доступним для себе.

Зараз майданчик дооблаштовують: коштом місцевого бюджету стелять гумове покриття, встановлюють бордюри. Незабаром планують зробити навіс і доріжку.

22 липня 2025 року в Тернівці відбувся Кубок міста з боча серед людей з інвалідністю  

«Змагання, що об’єднало силу духу, спортивну майстерність та справжню дружню підтримку», — пише на власній фейсбук-сторінці Іван Мельник і дякує відділу молоді і спорту Тернівської міської ради, що підтримує спортивні змагання.

У планах — проведення обласних і навіть національних турнірів. 27–29 серпня пройшов «Кубок рівних», на який були запрошені учасники з Дніпра, Павлограда та Запоріжжя.

Але цей майданчик — не просто про спорт. Він про людей і про зміни. Боча допомагає подолати ізоляцію та самотність. Вона відкриває нові способи взаємодії з навколишнім світом, формує нове бачення себе та своєї ролі в громаді.

«Тренуючись, я мов ожила», — ділиться Вікторія, одна з учасниць команди. Подібні слова звучать від багатьох.

Іван додає: «Багато хто, кому здавалося, що життя вже закінчилося, зараз активно тренується, спілкується, радіє кожній медалі, наче дитина. Один з наших учасників — ветеран, який пережив серйозну черепно-мозкову травму та ампутацію. Переїхавши до нашої громади з Донецької області, він опинився в новому середовищі, де все довелося починати спочатку. Але саме гра боча стала для нього тим містком до нового життя. Завдяки участі в тренуваннях він знайшов нових друзів, активно проводить час, спілкується з іншими учасниками, знову відчуває себе потрібним і частиною громади».

Агенція сталого розвитку м. Тернівка й надалі продовжує працювати над розширенням доступності громади. 

«Крім інфраструктурних змін, передбачено придбання сходового підйомника, розробка програми «Віртуальний персональний тренер», проведення дводенного регіонального турніру з боча, одноденного ретриту для людей з інвалідністю та фестивалю спорту.

Усі ці заходи сприятимуть соціальній інтеграції та рівному доступу до активного дозвілля для всіх мешканців та мешканок та гостей Тернівської громади», — ділиться планами Анжела Тутова, керівниця Агенції

Цей матеріал є частиною циклу «Щоденник спільних дій». Це збірка історій, які розповідають про те, як громади згуртовуються перед викликами, знаходять сили в єдності та перетворюють труднощі на можливості. У центрі цих трансформацій — робочі групи з громадської безпеки та відновлення, підтримувані ПРООН в Україні. Вони стали інклюзивними майданчиками для діалогу та співпраці, а реалізовані ініціативи — прикладами того, як громадяни беруть активну участь у відновленні та розвитку. Ці зусилля активно підтримуються ПРООН в Україні спільно з міжнародними партнерами, щоб громади могли адаптуватися, відновлюватися та впевнено рухатися вперед.

Фото: Юлія Воробйова