Простір, де серце б’ється в унісон із громадою

Коли людина залишає дім через війну, вона втрачає не лише стіни, а й цілий світ: запах вулиці, знайомі обличчя, улюблені стежки прогулянок. Та навіть у новому, незнайомому місті можна знову знайти щось своє якщо поруч є ті, хто розуміє тебе з півслова. Саме з цього почалася історія проєкту «Простір необмежених можливостей» у Києві — місця, яке для соледарців стало маленькою частинкою рідного дому посеред великого міста.

Ідея народилася у команди Гуманітарного центру «Соледар: дорога додому». Вони самі — з Соледарської громади, пережили ті ж самі втрати й переїзди, що й люди, яким тепер допомагають. 

Війна змусила понад 700 родин із Соледарської громади шукати прихисток у Києві. Тут виявилося не так просто знайти «своїх», особливо дітям, підліткам і людям старшого віку. Бракувало простору для зустрічей, підтримки й розвитку — такого, де можна відчути себе «як удома». 

«Щомісяця у хабі видається гуманітарна допомога, але у нас була потреба створити комфортне простір для спілкування. Життя не можна поставити на паузу» — розповідає пані Ірина Дергачова, керівниця проєкту.

Так з’явився план облаштувати осередок, який поєднає навчання, відпочинок, творчість й психологічну підтримку. Ініціативна група винесла цю ідею на обговорення робочої групи з громадської безпеки та відновлення Соделарської громади в Донецькій області, де вона отримала підтримку. Цей проєкт виріс саме з тієї роботи — з діалогу, довіри та спільного бачення майбутнього. Отже закупили яскраві меблі, комп’ютери, музичне обладнання, матеріали для майстер-класів, ігри та спортивний інвентар. Протягом кількох тижнів простір наповнювався речами, а потім — людьми, їхнім сміхом, голосами та історіями. Тут швидко стало зрозуміло: це не просто хаб, це місце, куди соледарці приходять, щоб бути разом і відчути, що вони не поодинокі.

Першим заходом став майстер-клас «Україна в серці кожного». Діти створювали прикраси, батьки щасливо спостерігали, а в залі лунав дитячий сміх. Далі були нові події: тренінг із підтримки психічного здоров’я, майстер-клас «Ланцюжок єднання» до Дня Соборності, конкурс «Співуча Україна», спортивні ігри, теплі «Сердечні посиденьки» та урок з кібербезпеки. Кожна подія стала приводом зібратися, підтримати одне одного й разом створювати спогади — так само, як це було в рідному Соледарі.

«Мені тут подобається, бо я знайшла нових друзів і можу співати на сцені, — поділилася 12-річна Софійка після конкурсу пісень. — А ще ми разом малювали карту України, і я написала побажання, щоб усі повернулися додому».

Команда центру працює не як «організатори для інших», а як частина громади. Вони слухають учасників та учасниць, знають їхні потреби та швидко реагують. 

Результат проєкту перевершив очікування: у просторі вже відбулося сім великих заходів, а атмосфера затишку й підтримки залишається щодня. Тут можна прийти просто на каву, принести власну ідею, знайти однодумців або долучитися до творчості. І головне — тут можна відчути, що навіть далеко від дому, твоя громада поруч.

Проєкт «Простір необмежених можливостей» досягнув головної мети — згуртувати громаду Соледара в Києві. Але на цьому історія не завершується. Попереду — нові зустрічі, майстер-класи, екскурсії й заходи, які роблять цей простір не просто місцем, а живим серцем громади та справжнім острівцем дому у столиці.

«Тепер у нас є місце, куди хочеться повертатися. Це наш маленький Соледар у великому Києві», — підсумовує одна з відвідувачок.

Фото: Ірина Дергачова.